Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (19) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гудз О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Гудз І. М. Роль кросектомії в рецидиві варикозної хвороби [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, В. З. Лавринець, О. І. Гудз, І. В. Дмитрів, М. М. Багрій // Серце і судини. - 2012. - № 4. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2012_4_10 Мета роботи - вивчити роль кросектомії у розвитку рецидиву варикозної хвороби (ВХ) і розробити шляхи запобігання цьому процесу. Проаналізовано лікування 68 хворих, прооперованих з приводу ВХ за наявними стандартами. За класифікацією СЕАР, всі обстежені відповідали категорії C2-C4EpAsPr. Залежно від завдань дослідження їх розподілено на дві групи: 1-ша (основна) - 32 хворих, у яких під час кросектомії (КЕ) використано власну методику формування анатомічного бар'єра для запобігання можливому неоангіогенезу (НА) в зоні сафено-стегнового з'єднання (ССЗ); 2-га (контрольна) - 36 хворих, у яких проведено традиційну КЕ із перев'язуванням вен шовним матеріалом, що не розсмоктується. Для вивчення можливої ролі варикозно зміненої стінки кукси великої підшкірної вени у розвитку процесів НА у частини хворих взяли фрагменти вказаної вени із зони ССЗ для морфологічного дослідження. Після виписування зі стаціонару хворим призначено компресійну терапію протягом 3 міс і тривалий прийом флеботропних препаратів. За рекомендаціями доказової медицини, препаратом вибору є оригінальна мікронізована очищена фракція флавоноїдів. Контрольні обстеження проведено через 12, 24 і 36 міс. У цьому випадку, крім клінічного обстеження, заповнення опитувальника CIVIQ, обов'язково виконували кольорове дуплексне сканування зони ССЗ з метою виявлення можливого неорефлюксу. Контрольними ультразвуковими дослідженнями встановлено, що протягом трьох років після венекзерезу з причини некоректної КЕ в ділянці ССЗ у контрольній групі частота виявлення патологічних рефлюксів сягала 16,6 %, тоді як у основній - 3,12 %. Вияви неоваскуляризації за традиційного проведення КЕ констатовано ще у 16,6 %, водночас як у основній групі завдяки застосуванню бар'єрної техніки не зафіксовано жодного випадку НА. Таким чином, майже у кожного третього хворого, прооперованого з використанням традиційної техніки венекзерезу, в ділянці КЕ спостережено вияви неорефлюксу. Зареєстровані під час обстеження ознаки патологічних рефлюксів у ділянці ССЗ тільки в третині випадків супроводжувалися клінічно значущими ознаками рецидиву ВХ. | ||
| 2. | 
Шпонька І. С. Морфологічні та імуногістохімічні особливості дезоблітерованих стегнових артерій і підшкірних вен пацієнтів з облітеруючим атеросклерозом судин нижніх кінцівок в умовах розвитку хронічної критичної ішемії [Електронний ресурс] / І. С. Шпонька, О. Л. Ткачук, О. І. Гудз, О. В. Пославська // Патологія. - 2013. - № 3. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2013_3_10 Исследованы морфологические и иммуногистохимические особенности фрагментов сосудов с целью дальнейшего использования их в качестве трансплантатов в артериальное русло у пациентов с облитерирующим атеросклерозом нижних конечностей. Исследован материал 21 больного мужчины (возраст - от 50 до 73 лет); общая группа дезоблитерированных бедренных артерий включала две группы: первая - к внутренней эластичной мембране (n = 8), вторая - к внешней эластичной мембране (n = 7). Контрольная группа - 6 фрагментов больших подкожных вен. Установили, что большие подкожные вены, несмотря на наличие эндотелия, по сравнению с дезоблитерированными бедренными артериями, имеют интимальный фибрози гипертрофию продольных и кольцевых мышц с существенным увеличением в медии коллагена IV типа. Отмечается более жесткая конструкция проходной трубки I группы (p << 0,05) и повышенный риск образования интрамуральной гематомы во II группе дезоблитерированных бедренных артерий за счет большой васкуляризации (p << 0,05) и низкой прочности. Обе группы дезоблитерированных бедренных артерий имеют одинаково низкие предпосылки к гиперплазии гладкомышечных клеток по сравнению с большими подкожными венами (p << 0,05) и более высокий риск тромбообразования вследствие дезоблитерации (p << 0,05). В условиях мультифокального атеросклероза с выраженным фиброзом стенок сосудов уровень экспрессии ММР-9, которая направлена на деградацию коллагена IV типа, одинаково высокий во всех трех группах исследования (p >> 0,05). | ||
| 3. |
Ткачук О. Л. Чи можуть прекурсори азоту оксиду поліпшити наслідки оперативного лікування хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок? [Електронний ресурс] / О. Л. Ткачук, О. І. Гудз // Серце і судини. - 2013. - № 2. - С. 106-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2013_2_16 Хронічна критична ішемія нижніх кінцівок залишається на сьогодні однією із проблем судинної хірургії. Ранні наслідки реконструктивних втручань за такої патології часто незадовільні через глибокі мікроциркуляторні зміни в зоні ішемії, водночас як у віддалений період високим залишається ризик стенозу зони реконструкції через розвиток у ній гіперплазії неоінтими. Представлено огляд останніх публікацій у світовій літературі, присвячених використанню прекурсорів азоту оксиду для корекції гіперперфузійного синдрому, який виникає після операції реваскуляризації. В експериментальних та клінічних дослідженнях доведено, що донатори азоту оксиду можуть зменшити глибину регіонарних розладів кровоплину та запобігти розвитку системних ускладнень у ранній післяопераційний період. Також проаналізовано результати досліджень, в яких вивчено можливість системного та локального впливу прекурсорів азоту оксиду на процеси формування неоінтими в зоні артеріальної реконструкції у віддалений післяопераційний період. | ||
| 4. | 
Гудз І. М. Лікування варикозної хвороби з позицій доказової медицини [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. І. Гудз // Шпитальна хірургія. - 2009. - № 3. - С. 106-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2009_3_31 | ||
| 5. | 
Ткачук О. Л. Застосування великої підшкірної вени як матеріалу для дистального шунтування за критичної ішемії тканин нижньої кінцівки [Електронний ресурс] / О. Л. Ткачук, О. І. Гудз // Клінічна хірургія. - 2015. - № 4. - С. 44–46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_4_13 Під час здійснення автологічної реконструкції дистальних артерій у 24-х хворих за хронічної критичної ішемії тканин нижньої кінцівки застосовано спосіб виділення великої підшкірної вени за допомогою кільцевого дезоблітератора. Це надало змогу зменшити травматичність процедури у порівнянні зі стандартним способом. Додаткове застосування фармакологічної вазодилатації венозного трансплантата дозволило уникнути ризику, пов'язаного з впливом гідравлічної вазодилатації на функціональний стан стінки вени. | ||
| 6. |
Гудз О. І. Ефективність комбінованих шунтувань при проведенні дистальних реконструкцій [Електронний ресурс] / О. І. Гудз // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука. - 2015. - № 1. - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2015_1_18 | ||
| 7. |
Гудз І. М. Вплив цилостазолу на віддалені результати ендоваскулярних та реконструктивних втручань на магістральних артеріях [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. І. Гудз // Серце і судини. - 2015. - № 1. - С. 116-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_1_17 Наведено огляд останніх даних літератури щодо розширення показань до застосування цилостазолу у хворих із судинною патологією. Констатовано, що тривале призначення цього препарату сприяє зниженню ризику розвитку рестенозу та пов'язаних із ним ускладнень після ендоваскулярних та реконструктивних втручань як на стегново-підколінному сегменті, так і на сонній артерії. | ||
| 8. |
Гудз О. І. Стан агрегації тромбоцитів як один із чинників ризику під час виконання дистальних артеріальних реконструкцій [Електронний ресурс] / О. І. Гудз, О. Л. Ткачук, І. М. Гудз // Серце і судини. - 2015. - № 3. - С. 86-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_3_10 Мета роботи - вивчити зміни функціонального стану тромбоцитів і можливості їх медикаментозної корекції у процесі виконання шунтувань артерій підколінно-гомілкового сегмента для зниження ризику розвитку раннього тромбозу зони реконструкції. Обстежено 33 пацієнти (середній вік (<$E51,4~symbol С~11,3>) року), у 20-ти з них із виявами хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок (ХКІНК) виконано шунтування артерій гомілки. З метою мінімізувати вилив операційної травми й анестезії на агрегаційні властивості крові контрольну групу сформували із 13-ти хворих з варикозною хворобою нижніх кінцівок без трофічних розладів, яким було виконано плановий венекзерез. В обох групах в інтраопераційний період вивчали агрегаційні властивості крові. У пацієнтів із ХКІНК констатовано підвищення агрегаційних властивостей крові. Проведення дистального шунтування призводило до посилення процесів активації тромбоцитів: через 10 хв після роз'єднання колатерального кровоплину ступінь агрегації тромбоцитів зростав у 3,31 разу (<$Eroman p~<<~0,02>), швидкість агрегації - у 3,32 разу (<$Eroman p~<<~0,01>), час досягнення максимальної агрегації збільшувався на 9,4 % (без достовірності), активність фактора Віллебранда - в 1,74 разу (<$Eroman p~<<~0,05>) у порівнянні з контрольною групою. Утримання ішемії протягом 20 хв призводило до посилення агрегаційних властивостей крові і досліджувані показники не повернулися до норми через 10 хв після відновлення кровоплину в кінцівці. Водночас інтраопераційне проведення інфузії аргініну гідрохлориду сприяло нормалізації ступеня агрегації тромбоцитів, час досягнення максимальної агрегації не зазнав суттєвих змін, швидкість агрегації тромбоцитів була в 1,21 разу нижче, ніж у контрольній групі, активність фактора Віллебранда знизилася на 10,6 % (<$Eroman p~<<~0,05>) у порівнянні з вихідним рівнем. У цілому ж унаслідок застосування донатора оксиду азоту не відбулася нормалізація показників агрегаційного стану тромбоцитів, але спостерігалася позитивна динаміка як під час утримання ішемії кінцівки, так і після відновлення кровоплину. Висновки: у хворих із ХКІНК спостерігають виражені порушення функціонального стану тромбоцитів: збільшення швидкості, ступеня та часу їх агрегації, активності фактора Віллебранда у порівнянні з нормальними показниками. Під час проведення дистального шунтування процеси агрегації тромбоцитів посилюються. Запропонований підхід (інтраопераційну інфузію донатора оксиду азоту аргініну гідрохлориду) можна розглядати як один із варіантів корекції активного стану тромбоцитів. | ||
| 9. | 
Гудз О. І. Артеріалізація венозного русла при хронічній критичній ішемії нижньої кінцівки [Електронний ресурс] / О. І. Гудз // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 1. - С. 151-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_1_53 Проаналізовано міжнародні клінічні дослідження щодо доцільності використання методики артеріалізації венозного русла стопи у пацієнтів із критичною ішемією нижньої кінцівки. Не дивлячись на високу ймовірність розвитку тромбозу, зони реконструкції протягом першого року, середній показник збереження кінцівки склав 71 %. Розглянуто технічні особливості даної операції, а також її можливі ускладнення. | ||
| 10. |
Гудз О. І. Інтраоперативна корекція мікроциркуляторної складової периферичного опору у пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. І. Гудз // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 3(1). - С. 120-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_3(1)__47 Зазначено, що висока частота ранніх тромбозів після дистальних реконструкцій у пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК) значною мірою залежить від виражених розладів мікроциркуляції в ішемізованих тканинах. У 20 хворих із ХКІНК вивчено зміни агрегатних властивостей регіонарної крові та можливість їх корекції інтраоперативним застосуванням вазоактивних середників. Встановлено глибину порушень агрегатної функції тромбоцитів в зоні ішемії, а також позитивний вплив на процеси мікроциркуляції регіонарного введення L-аргініну. | ||
| 11. |
Гудз І. М. Проблема рецидиву тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок у світлі доказової медицини [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. І. Гудз // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(1). - С. 72-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(1)__28 Наведено дані доказової медицини щодо проблеми рецидиву тромбозу глибоких вен (ТГВ). Доведено, що після завершення антикоагулянтної терапії першого епізоду ТГВ протягом 5-ти років рецидив виникає у 30 % пацієнтів. Прогнозувати розвиток рецидиву ТГВ після проведеної антикоагуляції можна за даними ультразвукового обстеження (редукція діаметра тромбованої вени), визначення вмісту D-димеру а також врахування факторів ризику рецидиву. У рандомізованих дослідженнях було перевірено різні медикаменти, які можуть знизити ймовірність виникнення повторного епізоду ТГВ, найбільш ефективним виявилось 2-х річне застосування сулодексиду (зниження ризику рецидиву ТГВ на 54 %). У разі розвитку рецидиву ТГВ на фоні антикоагулянтної терапії рекомендовано тимчасовий перевід пацієнтів на низькомолекулярні гепарини. | ||
| 12. | 
Гудз О. І. Можливості вдосконалення дистальних автологічних реконструкцій у пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. І. Гудз // Запорожский медицинский журнал. - 2019. - Т. 21, № 1. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2019_21_1_11 Мета роботи - дослідити діагностичні можливості спіральної комп'ютерної томографічної ангіографії (СКТА) при плануванні автовенозної дистальної артеріальної реконструкції (ДАР) і розробити інтраопераційні способи для зменшення негативного впливу травматичності процесів виділення та обробки великої підшкірної вени в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок (ХКІНК). У 176 пацієнтів із проявами ХКІНК здійснені ДАР. Перед операцією в 48 хворих виконали СКТА з використанням додаткової венозної фази для вивчення морфологічних змін і розмірів великої підшкірної вени (ВПВ) як матеріалу для шунтування. Під час ДАР дослідили ефективність власного підходу до виділення та наступного приготування (фармакологічна дилятація) ВПВ як венозного трансплантата. Виконання СКТА у двофазному режимі дало змогу виявити морфологічні зміни (гіпоплазія, варикозна трансформація) та визначити з високою вірогідністю діаметри ВПВ на 3 рівнях стегна. Дані корелювали (найнижчий показник - r = 0,58) з результатами ультразвукового обстеження щодо розмірів вени на стегні. Діагностична цінність СКТА щодо планування автовенозного шунтування становила 89,8 %. Для малотравматичного виділення ВПВ з її ложа використали кільцевий дезоблітератор Vollmar, враховуючи анатомічне розміщення ВПВ. Це дало змогу зменшити кількість і розміри розрізів шкіри, запобігти пошкодженню лімфатичних колекторів і шкірних нервів, а також зробити менш травматичним для м'яких тканин стегна процес взяття автовенозного трансплантата. Застосуванням суміші судинорозширювальних препаратів під час підготовки ВПВ для ДАР вдалося уникнути руйнівного впливу гідравлічної вазодилятації на функціональний стан венозного ендотелію. Запропоновано формулу для прогнозування збільшення просвіту венозного трансплантата при виконанні фармакологічної вазодилятації. Висновки: під час планування ДАР у хворих із ХКІНК виконання СКТА в особливому режимі (артеріальна та венозна фази) дає змогу з високою ймовірністю оцінити придатність ВПВ для автологічного шунтування. Знизити травматичність процесів виділення й підготовки ВПВ для ДАР можна шляхом використання кільцевого дезоблітератора для обережного препарування вени та виконання розширення просвіту венозного шунта не звичайним механічним, а фармакологічним способом. | ||
| 13. |
Гудз І. М. Можливості ендоваскулярної хірургії у хворих із синдромом Леріша [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, В. Р. Гінчицький, І. Я. Мельник, О. І. Гудз, І. В. Дмитрів // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2020. - № 1. - С. 152-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2020_1_29 | ||
| 14. |
Гудз О. І. Віддалені результати стентування підколінної артерії у пацієнтів із хронічною загрозливою ішемією нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. І. Гудз, В. Р. Гінчицький, Ю. Б. Ткачук, Ю. С. Кустова, І. В. Гудз // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 21-22. | ||
| 15. |
Гудз І. М. Ранні результати застосування механохімічної абляції у пацієнтів із варикозною хворобою [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, О. І. Гудз, Л. В. Грицишин // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 22. | ||
| 16. |
Гудз О. І. Результати гібридних реваскуляризацій при ураженнях аорто-клубового сегменту у пацієнтів із хронічною загрозливою ішемією нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. І. Гудз, І. М. Гудз, В. Р. Гінчицький, І. Я. Мельник, Ю. М. Дибяк, І. М. Дмитрів // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 23. | ||
| 17. |
Гудз І. М. Перипротезна серома як одне із можливих ускладнень після алопластичних шунтувань на нижній кінцівці [Електронний ресурс] / І. М. Гудз, Б. Я. Онуфрик, О. І. Гудз, Т. Р. Харенко, В. Г. Наконечний // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 23-24. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |